Ср. Апр 1st, 2020

Новини України та Світу

Дякуємо за розповсюджування інформації

Масштабний видобуток торфу на Камінь-Каширщині обернеться катастрофою

1 min read

Передусім знизиться рівень грунтових вод, внаслідок чого висохнуть колодязі, ще у більших обсягах всихатимуть лісові масиви, обезволожена земля втратить родючість.

У цьому переконані екологи, лісівники, пересічні сільські жителі. На землях Карасинської, Стобихівської та Сошичненської сільських рад хочуть видобувати торф — тут розташоване родовище «Стобихівське».

Люди проти. Свою позицію вони озвучили на громадському обговоренні, що відбулося минулого тижня у селі Сошичне.

Насправді це було обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності комунального підприємства «Волиньприродоресурс» Волинської обласної ради по видобуванню тут торфу.

Організувало його Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Участь у ньому взяли в основному жителі колишньої Карасинської сільської ради, а також Сошичненської. Інтереси стобихівців представляв сільський голова.

У чиїй власності ділянки, на яких хочуть добувати торф?

Отож представниця «Волиньприродоресурс» розповіла присутнім про цілі планованої діяльності, про те, де саме та яким чином мають намір проводити роботи.

Зі слів доповідачки стало зрозуміло, що добувати торф хотіли б на землях, які розташовані неподалік населених пунктів сіл Радошинка, Карасин та Карпилівка, та на територіях, які знаходяться трохи далі від Запруддя і Сошичне.

Загалом «Стобихівське» родовище складається з шести відокремлених суходолами ділянок: ділянка № 1 – площею 970,2 га; ділянка № 2 – площею 129,4 га; ділянка № 3 – площею 490 га; ділянка № 4 – площею 113,3 га; ділянка № 5 – площею 15,1 га; ділянка № 6 – площею 15,1 га.

Вцілому запаси торфу на родовищі становлять 2,865 млн. тонн (загалом у Камінь – Каширському районі — 21,6 млн. тонн).

За словами сільського голови Сошичненської ОТГ Світлани Сидорук, практично всі ці торф’яники роздані у користування людей. Одна площа — територія Стобихівської сільської ради, чотири інших — територія колишньої Карасинської сільської ради.

Ділянка, де зосереджені найбільші запаси торфу, «Скомор’є», має найменш затребувану селянами площу. Вона є найвіддаленішою від населених пунктів і це в основному землі запасу та резерву. Частина їх уже заліснена ДП «Камінь-Каширськагроліс». Інші площі знаходяться близько сіл. Ці землі розпайовані між селянами, котрі отримали на них відповідні акти. Лише невеличка частинка залишилась невитребуваною, — розповідає Світлана Макарівна,водночас зазначаючи, що насправді людей бентежить не те, що під видобуток торфу хочуть забрати їхні поля.

Чого найбільше побоюються люди?

Найбільше місцеві жителі бояться наслідків торфодобувної діяльності.

Болота зберігали клімат, який у нас був. Меліорація, яку провели ще в радянські часи, призвела до того, що було порушено природній баланс і тепер ми маємо проблему з обмілінням водойм. Видобуток торфу ж супроводжуватиметься ще більшим пониженням рівня води. А це може призвести до ще гірших наслідків. Як зазначають лісівники, всихання лісів відбуватиметься масштабніше та інтенсивніше, — каже голова ОТГ Світлана Сидорук.

Про загрозу торфовидобувної діяльності для лісових насаджень на громадських обговореннях говорив, зокрема, інженер з охорони та захисту лісу ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» Сергій Віруцький. Люди ж висловлювали своє побоювання щодо якості води та пониження її рівня у колодязях.

Однак у «Волиньприродоресурсі» запевняють, що передбачене осушення для населених пунктів, які розташовані поблизу, буде практично невідчутним. «Рівень води в каналах контролюватиметься шлюзами-регуляторами. Забруднення поверхневих вод при технологічному процесі видобування торфу не очікується… Вплив на клімат та мікроклімат під час розробки ділянки родовища торфу не передбачається…», — йдеться у Звіті.

Відтак селяни, які мали намір почути, чи усвідомлюють надрокопачі, що ж стане з екологією внаслідок їх діяльності, були, правду кажучи, розчаровані. Автори звіту не змогли, на думку людей, реально оцінити стан справ.

Воно й не дивно, адже головним методом оцінки впливу, за словами доповідачки, був метод аналогій, оскільки вихідних даних для розрахунків недостатньо представлено. Тобто реально оцінити ситуацію вони начебто зможуть лише на етапі розробки робочих проєктів.

Хто насправді може дозволити добувати торф?

Одним словом, «Волиньприродоресурс» заперечує негативний вплив видобування торфу на природу. У Звіті йдеться: «Діяльність з розробки торфовища «Стобихівське» не призведе до зміни середовища існування флори і фауни на об’єкті і відповідно не вплине на зменшення видового складу тваринного і рослинного світу на прилеглій території, що є гарантом збереження екологічної рівноваги».

Втім люди не вірять цим висновкам, побудованим на аналогіях, а тому категорично проти торфодобувної діяльності на своїх землях. Адже для промислового використання покладів торфу обирають ті, що мають потужність більше 0,7 м, які розташовані в межах неглибоких (0,5 – 1,0 м) торфовищ та середньо глибоких (1,0 – 2.0 м) і глибоких (більше 2.0 м). Тому можна уявити, наскільки ще доведьться понизити рівень води. І хоч після закінчення видобування торфу «Волиньприродоресурс» обіцяє виконати рекультивацію порушених земельних ділянок, повернути їх у природний стан з використанням у якості покращених сінокосів, проте люди не мають наміру поступатися.

— Гадаю, представники комунального підприємства зрозуміли настрої селян, а тому, ймовірно, і не звертатимуться за наданням ділянок для добування торфу. Хоча офіційно вони мають на це право. Якщо ж таки звернуться до органу місцевого самоврядування з цією метою, то вирішення питання залежатиме від депутатів, — зазначила Світлана Макарівна. Принагідно вона наголосила:

— Дозвіл на видобуток торфу громада зможе дати лише тоді, коли буде впевнена, що господарська діяльність принесе їй користь, але ні в якому разі за рахунок погіршення екологічної ситуації. Необдумана, необгрунтована, а в більшості випадків і незаконна господарська діяльність людини вже завдавала величезної шкоди природі і людині: осушили болота, вирізали ліси, накопали ставків…

У Європі не добувають торф, а відновлюють болота

З цією думкою погоджується і багато експертів.

Журналісти «Полісся» поцікавилися у головного спеціаліста Державної екологічної інспекції у Волинській області, як насправді може вплинути видобуток торфу на Камінь-Каширщині на стан довкілля та чи варто цим займатися. Павло Дмитрук зауважив наступне: «Людина може використовувати природу задля своїх благ не завдаючи їй шкоди навіть, зокрема, в даному випадку.

Але насправді це дуже складно і дороговартісно. Якби були гарантії, що землі після видобування торфу будуть правильно рекультивовані, то чому б і ні. Це і робочі місця, і надходження в бюджет. Рекультивовані землі, для прикладу, можна було б потім використовувати для вирощування журавлини канадської.

Та не слід забувати, що видобуток торфу передбачає пониження рівня води, а він і так у нас вже впав. У водоймах району суттєво поменшало води. Це добре видно на озерах Добре, Святе, на річках Турія та Стохід. Тому сьогодні варто передусім задуматися, як вирішити саме цю проблему. У європейських країнах наразі уже працюють над відновленням боліт, а не над їх осушенням».

І це дійсно так. Над цим питанням працюють не лише країни Євросоюзу, а й сусідня Білорусь, адже проблема осушення водно-болотних ресурсів спіткала і їх. Програма по відновленню болотного ландшафту в Білорусі почала діяти ще у 2006 році. Відповідну угоду тоді підписали ПРООН, Глобальний екологічний фонд та Рада міністрів Республіки Білорусь. Тут вважають, що старі та оновлені болота можуть принести прибуток державі за рахунок продажу за кордон квот на викиди в атмосферу вуглекислого газу. Справа в тому, що у болотах – найвищий рівень вуглецю.

І чим нижчий рівень у них води, тим більші викиди його в атмосферу. А при торфодобувній діяльності вони стають ще інтенсивнішими. Відтак спеціалісти вважають, що повторне заболочення може вирішити проблеми клімату. А ще запобігти виникненню масштабних торфових пожеж та зникненню ряду болотних видів рослин, тварин та птахів.

Джерело Район

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Adblock
detector