Вс. Окт 20th, 2019

Новини України та Світу

Дякуємо за розповсюджування інформації

Кандидат Зеленського на керівника Луганщини за аммістію для сепаратистів, але не для всіх

1 min read

Президент Володимир Зеленський хоче призначити новим керівником Луганської обласної військово-цивільної адміністрації ректора місцевого університету внутрішніх справ Віталія Комарницького. Кабмін вже підтримав таку пропозицію, тож призначення може відбутися найближчим часом

Віталію Комарницькому 55 років, він народився в Криму. З 1986 року навчався і працював на Луганщині.

На межі 1980-1990-х служив у місцевій міліції, а з 1993 року став помічником ректора Луганського університету внутрішніх справ імені Дідоренка.

Змінив кілька посад в університеті, поки у 2007 році не був призначений його ректором, яким і залишається.

У 2014 році разом зі своїм університетом евакуювався з Луганська — спочатку до Миколаєва і Сум, а в 2016 році ВНЗ переїхав до Сєвєродонецька, що став адміністративним центром Луганщини (при цьому, на місці університету просійське «керівництво» невизнаної «ЛНР» створило власну «Луганську академію внутрішніх справ»).

Комарницький є доктором юридичних наук, професором.

Паралельно він займався місцевою політикою — кілька разів обирався до рад різних рівнів.

У 2010 році його обрали депутатом Луганської облради від Партії регіонів.

На сайті Луганської обласної організації Партії регіонів до цього часу можна ознайомитися з деякими цитатами Віталія Комарницького, які він робив до 2014 року, тобто до початку війни на Донбасі і російської анексії Криму.

Наприклад, у 2013 році він з колегами протестував проти законопроєкту від «Свободи», що пропонував офіційно відмовитися від терміну «Велика вітчизняна війна».

«Я розумію, що в сучасній Європі комусь не подобається те, що перемога над фашизмом кувалася у війні СРСР проти Німеччини, адже кожен хоче підкреслити свій внесок. Але це не скасовує очевидних фактів — та ж Франція, та ж Польща здалися німецьким військам. Не скасовується і те, що ми в цій війні втратили 28 мільйонів людей. А для того, щоб націоналістичний клан в Україні відчував себе зручно, ми маємо все це забути?», — запитував тоді можливий новий очільник Луганщини.

А у 2012 році до Дня слов’янської писемності і культури він висловлювавсяпро єдність слов’ян:

«Серйозних аргументів проти єдності слов’янської культури немає. Але є містечкова, хуторянська ідеологія. Вона — побічний продукт історичних процесів і випробувань. Ну захотілося в 1991 році самостійності. Здавалося, що так буде краще. Але між «здавалося» і «виявилося» завжди є різниця».

І додавав:

«Суспільство влаштоване так, що завжди є тимчасові завдання, які можна вирішити, навіть пережити окремо, щоб разом зійтися на більш високому рівні. Але є й інша, корінна сторона проблеми, про яку говорив ще Олександр Солженіцин, — Білорусь, Росія, Україна приречені на возз’єднання. І тут важкувато посперечатися. Якщо ми хочемо, щоб дерево росло, то не повинні викорчовувати коріння».

Через такі вислови можливе призначення Комарницького викликало протести серед ряду активістів та журналістів.

Наприклад, журналіст Денис Казанський, що до конфлікту жив у Донецьку, назвав Комарницького «українофобом» та звинуватив його у підтримці рішення Луганської облради у березні 2014 року, якими та не визнавала нову владу в Києві та «залишала за собою право звернутися за допомогою до братнього народу Російської Федерації».

Під час особистого спілкування з BBC Україна ректор зізнався, що не знає, чому саме Зеленський зупинився на його кандидатурі:

«Мене запросили в Адміністрацію президента, і так воно сталося. Це було не зовсім очікувано».

Що ж до звинувачень у сепаратизмі, то їх потенційний голова адміністрації прифронтової Луганщини повністю відкидає та запевняє, що виступає виключно з проукраїнських позицій:

«Якби у мене була інша позиція, то напевно ж і я, і весь колектив (університету — ред.) залишилися б на тій території (за лінією фронту, в ОРЛО)».

«Можна багато чого говорити, але судять за вчинками. Ті, хто хотів — ті залишалися. А ми вийшли сюди, у нас були на собі джинси і футболка, і все», — аргументує Комарницький.

І наголошує: «Від мене ніхто ніколи не чув непроукраїнської позиції».

«З лютого (2014 року — ред.) на території саме нашого університету розміщувалися віддані (Україні — ред.) сили», — нагадує новий можливий керівник області про те, як взимку 2014 року на Донбас почали доправляти додаткові сили Внутрішніх військ.

Комарницький заперечує й голосування за скандальні рішення Луганської облради у березні 2014 року:

«Я не підтримував ту заяву. Я навіть не був на голосуванні, я пішов».

І зізнається, що через це щодо нього проводилася службова перевірка.

Він залишився працювати в університеті внутрішніх справ і після 2014 року, що свідчить — службова перевірка не виявила за ним серйозних зловживань.

«Протекцію» зі сторони міністра внутрішніх справ Арсена Авакова також заперечує — каже, знайомий з ним лише тому, що його університет є структурним підрозділом МВС:

«Спілкувався з ним у 2016 році, коли відкривали університет у Сєвєродонецьку».

Водночас  Комарницький каже, що він та його університет багато працювали над концепцією реінтеграції непідконтрольних Україні районів Донбасу, пропонували різні рішення Кабміну та Верховній Раді, однак їх не враховували.

«Ці п’ять років, напевно, більше імітували питання реінтеграції… Слава богу, що у нас змінився президент і змінилася сама парадигма розуміння реінтеграції, змінилася тональність, у порівнянні з тим, коли тебе не чули», — говорив Комарницький під час нещодавного круглого столу «Нова політика на Донбасі», який був організований за участі партії Зеленського «Слуга народу».

Щодо жителів непідконтрольних територій він пропонує три підходи, «щоб люди розуміли, що на них чекає».

«Перші — військові, які мали зброю в руках. На наш погляд, ця спільнота має однозначно підлягати кримінальній відповідальності…», — пояснював він.

Для другої категорії, які не воювали на стороні формувань «ДНР» і «ЛНР», але якимось чином підтримували сепаратистів, на його думку, має бути лише адміністративна відповідальність, «а кримінальну виключити на підставі крайньої потреби».

І третя група — звичайні мешканці тих районів:

«Ми повинні розуміти, що люди виживали. І тут, на наше переконання, ніякої відповідальності не має бути. Ми маємо це чітко сказати суспільству, тому що на цій темі йде спекуляція, особливо з Російської Федерації — вони кажуть, що на цих людей чекає, м’яко кажучи, не найкраще майбутнє».

Загалом же Віталій Комарницький пропонує максимально спростити всі процедури для жителів непідконтрольних районів, зокрема щодо ідентифікації та оформлення соціальних виплат:

«Якщо ми ведемо філософію, що це наші люди, вони не повинні принижуватися».

Джерело

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *