Вт. Май 26th, 2020

Новини України та Світу

Дякуємо за розповсюджування інформації

«Мат повинен бути», — Супрун поставила на місце Богомолець і підтримала нецензурну лексику

1 min read

Уляна Супрун не підтримує ініціативу народного депутата Ольги Богомолець «щодо протидії лихослів’ю» і розповіла, чому нецензурна лексика може бути корисною для здоров’я.

«Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації і не спрямована на те, щоб образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних або позитивних результатів», — зазначила Супрун.

Вона звернула увагу на той факт, коли людина реагує нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуває полегшення.

«У цьому випадку наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, здивування або переляк знаходять миттєвий і досить влучний вислів, на що мозок реагує виділенням ендорфінів. Ці нейромедіатори беруть участь в знеболюванні або задоволенні», — пояснила вона.

Посилаючись на наукові дослідження, Супрун відзначила ефективність лайки в зменшенні болю, посилення серцебиття і підвищення больового порогу.

При цьому вона підкреслила, що матом слід саме користуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти їм постійно, інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне.

В. о. міністра також зазначила, що розуміти і виражати свої емоції теж корисно для здоров’я. А ось тривалий пригнічення емоцій, замість їх прояви (так зване репресивне стримування емоцій) пов’язано з високою захворюваністю на рак і гіпертонією.

Вона нагадала також про існування хвороби під назвою синдром Туретта. Так, 10-20% людей з синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайки, коли налякані або порушені. Також симптомом деяких хвороб є стан афазії. У людей з нею порушена мова і її розуміння, але матюкатися вони іноді можуть прекрасно.

«Вчені пояснюють це тим, що боротьба не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і говоримо, і апелюємо саме до прикрої обурливою ситуації, а не до статевих органів, наприклад», — пояснила Супрун.

Тому, підкреслює вона, звичайна мова і обсценна лексика — це окремі речі з точки зору нейрофізіології.

«Викорінювати слід пасивну і активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку», — зазначила Спрун.

«А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися і творити на ній, незалежно від сфери діяльності, розробляти професійну лексику, переводити ресурси і літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми говоримо», — додала вона.

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Adblock
detector